FacebookПідписатися на RSS

/Files/images/хім.png

Під час війни є ризик розпилення ворогом хімічної зброї. Однією з відомих найтоксичніших бойових хімічних речовин є зарин.

Зарин – це нервово-паралітична речовина. Зазвичай вона не має запаху і смаку. Вплив зарину може призвести до смерті за лічені хвилини. Водночас лише 1-10 мл зарину на шкірі може бути смертельною дозою.

Хімічна зброя доставляється з допомогою ракет (крилаті чи балістичні), з допомогою артилерійських снарядів.Вони вибухають слабше, ніж звичайні ракети.Звук вибуху слабший – тому що вони створені не для руйнування, а щоб спрацювати аерозолем для поширення зарину.Характер вибухів може підказати, що щось негаразд.

Ще один важливий фактор – масова загибель дрібних тварин, птахів, комах.На цей факт звернули увагу ще у Сирії.Тварини та комахи гинуть першими через невелику масу тіла.

Зарин може потрапляти до організму під час вдихання, ковтання, контакту зі шкірою або через очі. Тому в разі розпилення треба максимально захистити організм від впливу зовнішніх чинників за допомогою одягу та спецобладнання.

Треба пам’ятати, що пари зарину важчі за повітря. Вони будуть збиратися та концентруватися у погано вентильованих, низинних або замкнутих місцях (наприклад, каналізація, підвали).Т

Як захиститися від зарину?

Наскільки це можливо, треба залишити заражену територію. Виходити із зони зараження перпендикулярно до напрямку вітру. Після виходу із зараженої зони зняти одяг, не торкаючись його зовнішньої поверхні.

Якщо не вдається – необхідно піднятися на підвищення чи найвищі поверхи будівлі, ущільнити вікна і двері мокрою тканиною, закрити вентиляційні отвори.

Бойова отруйна речовина на території є небезпечною до 7 днів, залежно від погодних умов, тому нічого не торкатися не пити і не їсти.

Рідкий зарин з шкіри і одягу негайно змивати (хоча б попрати, оскільки всмоктується через шкіру).

Антидотом є атропін, але бажано застосовувати до 10 хв після зараження.

Найдієвішим захистом є протигаз та захисний спеціальний одяг (костюм хімічного захисту).

Перша допомога під час отруєння зарином:

- потерпілому давати багато пити, краще лужні розчини (молоко, мінеральні води), чай;

- вивести потерпілого із забрудненої зони чи місця;

- зняти увесь верхній одяг, помістити його у міцний поліетиленовий пакет та герметично закрити;

- ретельно вимити забруднену шкіру потерпілого за допомогою мильного розчину або чистої води;

- закрити усі відкриті рани;

- накрити потерпілого термопокривалом, щоб запобігти переохолодженню;

- викликати швидку – невідкладна допомога базується на введенні антидоту.

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО, КОЛЕКТИВНОГО ТА МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ

З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу небезпечних хімічних речовин (НХР) та про небезпеку хімічного зараження, виконайте рекомендовані заходи.

Уникайте паніки. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри. По можливості негайно покиньте зону хімічного забруднення.

Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо – залишайтесь у приміщенні і негайно загерметизуйте його! Зменшіть можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, заклейте щілини в рамах вікон і дверей, вимкніть джерела газо- і електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань цивільного захисту по засобах зв'язку.

Знайте, що вражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості дії. Тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте виконувати заходи безпеки.

Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтесь до евакуації.

Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

Залишаючи квартиру (будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР.

При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень. Необхідно пити велику кількість рідини (вода, чай, молоко, сік) та звернутись до медичного закладу.

Покинувши зону зараження, зніміть верхній одяг, ретельно промийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

З прибуттям на нове місце перебування, дізнайтесь у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Запам'ятайте!Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

В разі будь-якої хімічної атаки ЦПД при РНБО України радить:

1. Щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи.
2. Заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем.
3. Увімкнути ТВ чи радіо для отримання вказівок.
4. Попередити близьких про небезпеку та можливу евакуацію.

У разі евакуації під час хімічної атаки:
1. Візьміть аптечку.
2. Одягніться так, щоб залишилося якомога менше відкритої шкіри.
3. Використовуйте протигази або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчином питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).
4. Залиште приміщення сходами.
5. Не торкайтесь на вулиці жодних предметів.

ФОСФОР

Фосфорні бомби мають характерний прояв вибуху — яскраве світло, іскри, що нагадують феєрверк. Це супроводжується їдким димом та масштабною пожежею, яку важко ліквідувати.Фосфор є дуже отруйним для людини: навіть доза в 0,1 гможе бути смертельною.Фосфорна зброя призводить доопіківдихальних шляхів, ураженнякісток і кісткового мозку,змертвіння тканинта часто болісної смерті, особливо, якщо ви знаходились у закритому приміщенні.

Фосфор горить внаслідок взаємодії з киснем, відповідно гасити його потрібно великою кількістю води або мокрим піском. Якщо частини фосфору потрапили на шкіру, шерсть тварини — нейтралізуйте вологою тканиною. Від диму допоможе протигаз та респіратор, тварин варто спробувати прикрити мокрою тканиною, що не заважатиме дихати.

Перша допомога:

НЕ МОЖНА пальцями торкатисяфосфору на одязі або шкірі постраждалого, для цього використовуйте пінцет чи подібне.

• За можливості зануритипошкоджену частину тіла у воду, адже у воді фосфор не горить. Якщо нема можливості занурити, поливайте або змочуйте водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору.

• Обережно зніміть одяг, проте продовжуйте тримати місця ураження у воді.

• РАНУ треба обробити содовим розчином: 1 чайна ложка на 1 склянку води і накластивологу (змочену содовим розчиномабо хоча б просто мокру) пов’язку на рану.

НЕ МОЖНА прикладати вату чи якусь пов'язку.

НЕ МОЖНА використовувати перекис!Коли він розпадається, утворюється вода та кисень, а кисень викликає загоряння фосфору.

• При отруєнні парами фосфорного з’єднання використовуйте будь-який сорбент (активоване вугілля, ентеросорбент, харчову глину, атоксил тощо), давайте людині пити багато води, віддавайте перевагу лужним рідинам (молоко, лужні води без газу).

АМІАК

Аміак — безбарвний газ із різким задушливим запахом, добре розчинний у воді, вибухонебезпечний, токсичний. Аміак легший за повітря, тому для захисту необхідно використовувати укриття, підвали та нижні поверхи будинків!

Правила, які слід виконувати:
•виходити із зараженого району необхідно перпендикулярно напрямку вітру;
• якщо немає можливості вийти з району зараження, необхідно укритися в укриттях, підвалах, квартирах (будинках);
•загерметизувати вікна, двері, вентиляцію (бажано тканиною, змоченою в лимонній кислоті або слабкому розчині оцту чи води);
• в квартирі (будинку) бажано пройти до ванної кімнати та включити душ на мілке розпилення (вода поглинає аміак із повітря), вентиляцію НЕ ВКЛЮЧАТИ(витягує чисте повітря та затягує забруднене);
•якщо чуєте запах аміаку – дихати через зволожену марлеву пов’язку (бажано змочити 5% розчином оцтової або лимонної кислоти).

Перша допомога при отруєнні аміаком:
-виведіть ураженого на свіже повітря;
-дайте йому теплого молока з харчовою содою;
-одягти ватно-марлеву пов'язку, змочену водою, краще 5% розчину оцтової або лимонної кислоти;
-при потраплянні в очі — промийте водою або протріть вазеліновою або оливковою олією;
-при ураженні шкіри — обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5% розчину оцтової або лимонної кислоти.

ХЛОР, ІПРИТ

Тяжчі за повітря — від них потрібно рятуватись на узвищеннях.

Перша допомога при ураженні хлором:

-постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря,

-не дозволятипотерпілому пересуватися самостійно,

-дати потерпілому подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин.

-транспортувати постраждалого можна лише лежачи. У разі необхідності — зробити штучне дихання способом "рот в рот".

Основним засобом боротьби з хлором є вода.

Кiлькiсть переглядiв: 35