FacebookПідписатися на RSS

/Files/images/безбарєрність.png

Активності для учнів та учениць в бомбосховищах шкіл

Безпечне освітнє середовище. Психологічна допомога і підтримка в умовах війни.

Війна – це криза. Змінюється все,що ми знали про себе, про світ, про друзів і знайомих, про свій організм та свої можливості. Під час кризи людина почуває себе безпомічною, втрачає контрольнад ситуацією, життям. Це шкодить психічному (ментальному)здоров’ю і як наслідок, можепризвести до постравматичногостресовогорозладу (ПТСР), якщовчасно не отриматипсихологічнудопомогу та підтримку.

У цей непростий період для всіх помилково вважати, що діти нічого не помічають. Вони часто віддзеркалюють поведінку батьків та інших дорослих, які їх оточують, та можуть передавати їм свою тривожність, панічні настрої, страх. Тому педагогам варто мобілізувати свою роботу в напрямку надання психологічної підтримки і допомоги усім учасникам освітнього процесу задля подолання пережитого травматичного досвіду воєнних подій, особливо дітям із внутрішньо переміщених сімей.
Задля зниження рівня травматичного досвіду подій у дітей та стабілізації їх емоційного стану, відновлення почуття безпеки, моделювання спокійної та контрольованої поведінки, фахівцями науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи створено на сайті ІППОЧО вкладку «Психологічна допомога педагогам»

У методичних рекомендаціях для педагогів на 2022-2023 р. для зняття психоемоційного напруження, профілактики стресових розладів в умовах війни, щоранку, під час психологічних хвилинок, рекомендовано використовувати психологічні вправи наступного типу:

- «Квітка та свічка»

- «Ледачий кіт»

- «Лимон»

- «Черепашка»

- «Пір’їна/статуя»

Техніки релаксації по Джейкобсону, які сприяють глибокому м'язовому розслабленню, внутрішньому стану спокою та допомагають впоратись із наслідками стресу:

· Черепаха. Уявіть, що ви – черепаха, ви гуляєте та їсте травичку. Раптом недалеко від вас виникла небезпека і вам швидко потрібно сховати голову у плечі. Втягуйте сильно-сильно. Ще сильніше, ще глибше голова йде в панцир. А зараз опустіть плечі, оскільки небезпека минула, і розслабте їх. Відчуйте, яке приємне розслаблення та стан спокою.

· Кіт. Уявіть собі, що ви гарні пухнасті кішечки. Вам дуже хочеться потягнутися. Підніміть руки догори, голову відкиньте і тягніться вгору і назад. Відчуйте сильну напругу у м'язах рук, шиї, спини. Тепер дайте рукам впасти і відчуйте приємне розслаблення у плечах...

· Лимон. Уявіть, що в лівій руці у вас половинка лимона. Стисніть руку в кулак так сильно, щоб із лимона почав капати сік. Ще сильніше. Ще міцніше. А тепер киньте лимон і відчуйте, як ваша рука розслабилася, як їй приємно і спокійно... Знову стисніть лимон міцно-міцно.

· Високий паркан. Уявіть, що ви стоїте біля високого дерев'яного паркану, з іншого боку якого знаходиться фруктовий сад. У паркані виламана одна дошка і вам потрібно проникнути в сад через вузьку щілину так, щоб не впасти. Втягніть живіт якомога сильніше та акуратно починайте пролазити через цю щілину. Сильніше втягуйте живіт і прибирайте виступаючі частини тіла. А зараз ви вже по той бік паркану, повністю розслабте м'язи живота. Ваш живіт відпочиває і знаходиться в стані приємного розслаблення.

Дихальні вправи — найпростіший спосіб впоратися із сильними емоціями. Вони не займають багато часу, їх можна виконувати у будь-якому місці та адаптувати відповідно до власних потреб. Бажано звертати увагу на те, щоб при диханні використовувалася діафрагма. Варто зазначити, що дихальні практики можуть подіяти не відразу, призвести до відчуття легкого запаморочення.

Дихальна вправа «Квадрат»

Ця вправа — одна з найпростіших методик швидкого заспокоєння. Вона складається з чотирьох етапів: вдих – пауза – видих – пауза, кожен з яких займає по 4 секунди. Для виконання вправи можна використати відеоінструкцію. Можливі способи адаптації • Кількість часу виконання кожного з етапів можна збільшувати у відповідності до власних потреб та відчуттів. • Для дітей молодшого шкільного віку: під час виконання вправи дитина може водити пальцем однієї руки по долоні іншої, малюючи квадрат. На вертикальних гранях уявного квадрату робиться вдих або видих, а на горизонтальних — паузи.

Дихальна вправа «Кульбабка»

Для виконання вправи необхідно уявити білосніжну пухнасту кульбабку в руці (можна взяти олівець, ручку, лінійку тощо). Завдання — подмухати на квітку так, щоб з неї злетіли всі пушинки. Для цього слід зробити один короткий глибокий вдих через ніс і довгий видих через рот. Здути всі пушинки з кульбабки потрібно за 1-3 рази.

Постукування/«Метелик»

На початку виконання вправи потрібно долонями утворити метелика, закріпивши один великий палець за іншим, і покласти їх на груди. Далі необхідно постукувати грудну клітину в темпі один удар за одну секунду, чергуючи праву та ліву долоні. Виконувати вправу бажано 1-2 хвилини або ж до появи відчуття спокою та рівноваги. Альтернатива виконання вправи — покласти схрещені руки на передпліччя та зробити постукування у тому ж темпі.

/Files/images/112211/психологічна.jpg

/Files/images/112211/психологічна 2.jpg

Поради педагогам, як працювати з дітьми-переселенцями

1. Знайомство з дитиною (ПІБ, звідки приїхав).
2. Не наголошуйте на ситуації, в якій була дитина. Але наголосіть, що зараз всі в безпеці.
3. У кожної дитини повинно бути чітке розуміння того, що в неї є люди, які її підтримують, які її люблять, які їй допоможуть. І тільки завдяки цій підтримці, тільки завдяки цьому ресурсу дитина зможе адаптуватися і пережити це все.
4. Приділити більше уваги.
5. Організувати спілкування дітей з дитиною-переселенцем.
6. Дозвольте їй сумувати, але слідкуйте за її емоційним станом. У разі , якщо ви помітили, що дитина довгий час знаходиться в негативному емоційному стані, індивідуально запропонуйте допомогу фахівців, зверніться до психолога закладу.
7. Пояснюйте дітям про важливість бути зібраним і допомагати один одному.
8. Спілкуйтеся нормально, як з усіма дітьми, не проявляйте жалість до них.
9. Переключайте дитину на посильні їй завдання, якщо вона закрита.
10. Доцільно обговорювати з батьками можливі реакції дітей на події, тривоги та страхи у зв’язку з ними та як це відображається в поведінці дитини.

Серед дітей у групі можуть бути ті, хто втратив батька чи матір через події в державі. Такі діти можуть переживати втрату і в такий період у них може знизитись розумова активність, можуть бути складнощі з концентрацією уваги, пригнічений емоційний стан, регресивна поведінка, яка відповідає меншому вікові.

11. Педагог може обговорити з дітьми ситуацію, яка склалася, ретельно добираючи слова. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині, але у відповідності до її віку.

Не вживати слів "бомба", "граната", "не бійся", " викинь це з голови", "страшно".

Вживайте "тривожно", "схвильовано", "напружена ситуація".

Варто знати, що як би дітей не оберігати від інформації, вона до них буде надходити від інших.

12. Непотрібно навішувати на таких дітей ярлик «проблемна» дитина. Важливо побачити в ній особистість.
13. Підтримуйте постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.

Бережіть себе! Миру усім!

Як навчати під час війни?*

Поради педагогам до 1 вересня

-Мета навчання під час війни – не лише засвоєння нових знань, а й психологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги дітей.

-Жодних негативних оцінок, обліку відвідування, об’ємних домашніх завдань тощо – навчання повинно стати допомогою дитині, а не черговим стресом та хвилюваннями.

-Зараз не час фокусуватись на вивченні нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторювання – це буде ефективніше.

-Варто уникати негативних оцінок та великих за обсягом домашніх завдань. Натомість слід створювати для учнів ситуації успіху, позитивну мотивацію, хвалити їх.

-Ставтеся з розумінням до дитячої розсіяності, неуважності та інертності під час онлайн уроків.

-Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами. В умовах інформаційної війни педагогам важливо розвивати в учнів критичне мислення та разом вчитися перевіряти інформацію, розпізнавати фейки, маніпуляції, аналізувати різні точки зору.

-Вчителі мають підбадьорювати дітей, а не залякувати негативом під час уроків. А відволікатисяварто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.

-Навчання у такий складний час – це новий виклик для педагогів, але знайте, що безумовна любов до дітей та підтримка допоможе стабілізувати психологічний стан дитини.

-Говоріть із дітьми про емоції та почуття. Приділяйте час розвитку емоційного інтелекту.

-Пам’ятайте, якщо ви зауважили, що ваш учень надто тривожний, плаксивий або агресивний, одразу зверніться до психологічної служби школи для подальшої психологічної підтримки дитини.

Запитання, з приводу яких можна та потрібно звертатися до шкільного психолога:

1. Взаємостосунки в класі - є люди, які просто знаходять контакт з іншими, легко спілкуються в будь-якій, навіть незнайомій компанії. А є, і їх також дуже багато, такі, яким складно знайомитися, складно будувати гарні взаємовідношення, складно знаходити друзів і просто почувати себе легко і вільно в групі чи класі. За допомогою психолога можна знайти способи і особисті ресурси, вивчити прийоми для побудови гармонічних взаємовідношень з людьми в найрізноманітніших ситуаціях.

2. Труднощі у навчанні - деякі учні вчаться не так добре, як їм хотілося б. Причин для цього може бути багато. Наприклад, розсіяна увага або недостатнє бажання, а можливо поблеми з вчителем і нерозуміння навіщо усе це взагалі потрібно. На консультації ми будемо намагатися визначити, в чому причина і яким чином це виправити, іншими словами спробуємо знайти, що і як необхідно розвивати, щоб вчитися краще.

3. Взаємостосунки з батьками - іноді буває так, що втрачається спільна мова і теплі взаємостосунки з нашими близькими людьми - з нашими батьками. Конфлікти, сварки, відсутність взаєморозуміння - така ситуація в сім'ї звичайно приносить біль і дітям, і батькам. Деякі знаходять шляхи рішення, а іншим це зробити достатньо важко. Психолог розповість вам про те, як навчитися будувати нові відносини з батьками та навчитися розуміти їх, та як зробити так, щоб і батьки розуміли і приймали вас.

4. Самоуправління і саморозвиток - наше життя настільки цікаве і багатогранне, що постійно ставить перед нами складні завдання. Більшість з них потребують багато зусиль та розвитку у собі найрізноманітніших якостей, навичок і умінь. Можна розвивати навички лідерства чи навички ведення суперечок, логічне мислення чи творчі здібності. Покращити власну пам'ять, увагу, уяву. Можна навчитися управляти власним життям, ставити мету і ефективно досягати її. Психолог - людина, яка володіє технологією розвитку тих чи інших якостей, навичок і умінь та із задоволенням поділиться цією технологією з вами.

5. Вибір життєвого шляху - дев'ятий, десятий та одинадцятий клас - час, коли більшість замислюються про майбутню професію і взагалі про те, як би вони хотіли прожити своє життя. Якщо ви невпевнені яким шляхом ви хочете піти, завжди є можливість піти до психолога. Він допоможе вам усвідомити власні мрії, бажання і цілі, оцінити свої ресурси і здібності та зрозуміти (чи наблизитися до розуміння), в якій сфері (сферах) життя ви зможете реалізувати себе.

Батькам:

Правила спілкування з дітьми

Правило №1 – Будьте чесними. Важливо говорити правду і передавати дитині своє ставлення до обговорюваної теми. Діти у віці від 5 до 10 років сприймають інформацію чуттєво і буквально, не через критичний розум, не оцінюючи та не зважуючи її. І якщо ми говоримо неправду, дитина обов'язково це зрозуміє, що залишить в її душі незадоволеність і вона обов'язково повернеться до цього питання знову.

Правило №2 – Враховуйте вік і почуття дитини. Є багато складних тем, які можуть сильно вразити дитину, наприклад, смерть. Тому обов'язково враховуйте її характер, вік та інтелект. Спостерігайте, чи зрозуміла вона нову інформацію. Ніколи не вживайте складні слова або наукові терміни, дитині вони будуть незрозумілі, ця тема залишиться для неї складною, і, як наслідок, до неї сформується складне ставлення.

Правило №3 – Підкріплюйте свої відповіді додатковою інформацією. Проілюструйте прикладами зі свого життя те, про що говорите. Але якщо з якоїсь причини у вас немає такого досвіду, то на допомогу завжди прийдуть казки, міфи або мультфільми. У віці 5-10 років діти чудово сприймають метафоричну інформацію. У казках і міфах ми завжди зустрічаємо героїв, які проживають приблизно одні й ті самі сценарії, наприклад, виказують рішучість у складних ситуаціях, завжди знаходять правильне рішення, стають щирими друзями, допомагають іншим. Такі приклади дають дитині певні загальні поняття і формують правильні цінності.

Правило №4 – Зберігайте візуальний і тактильний контакт, розмовляйте у спокійній атмосфері. Для дітей візуальний контакт просто необхідний, щоб вони могли засвоювати ту інформацію, яку отримують. Якщо ми обговорюємо складні теми, наприклад, розлучення, важливо приділити увагу і тактильному контакту – обійняти, взяти за руки тощо. Крім того, атмосферу, в якій ви розмовляєте, потрібно обирати або моделювати. Якщо ви відповідаєте на серйозні запитання дитини похапцем, то її сприйняття інформації викривляється і ставлення до цієї теми також формується у викривленому вигляді. Тому якщо у конкретний момент у вас немає часу або вам необхідно підготуватися до розмови, краще відкладіть її, але обов'язково попередьте про це дитину, наприклад, дивлячись в очі скажіть їй, що сьогодні ввечері ви повернетеся до цієї теми та поговорите про це.

Правило №5 – Не недооцінюйте вік та інтелектуальні можливості дитини. Важливо пам'ятати, якщо дитина поставила питання або порушила якусь тему, то вона дозріла і готова отримати інформацію. Не уникайте її запитань, відповідайте прямо і відкрито «без води та підсолоджувачів». Крім того, є теми, про які важливо поговорити на декілька років раніше, наприклад, тема статевого дозрівання. Перш ніж дитина з цим стикнеться, ми повинні передати їй необхідну інформацію та підготувати її.

Поради для підтримки та допомоги дітям в умовах карантину

Весна 2020 року ознаменувала початок нового освітнього етапу: дистанційного навчання в умовах карантину. Неочікувані зміни безперечно «вдарили» по вчителям, але ще більше – по дітям. Підвищений рівень гормонів, дитячий максималізм та проблеми з самоорганізацією – все це так чи інакше впливає на кожного учня, навіть на найбільш байдужого.

У психології існує п'ять стадій прийняття стресової події, які цілком можна застосувати й до прийняття пандемії коронавірусу:

1. Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. На кшталт «так це десь там, у китайців», «до нас не дійде».

2. Злість — маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Чадо протестує та сперечається із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.

3. Торг — дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).

4. Депресія — приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.

5. Прийняття — інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

Чого не варто робити батькам:

- різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;

- примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;

- в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».

- не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.

- не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

- слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;

- пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!

- щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.

- підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.

- розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;

- по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;

- сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;

- дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

• Настільні ігринеодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників - монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли - теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.

• Заняття для розвиткутеж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім'ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім'ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.

• Хатні справи.Долучайте дітей до домашньої роботи - їм цікаво, а для вас неабияка допомога. Можна разом помити посуд, приготувати смачну страву або полити вазони. А ще можете разом з дитиною посадити якусь рослину в горщик та стежити за її ростом.

• Звичайне читання перетворіть у гру.Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.

• Ведення щоденника.Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам'ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися.

Поради батькам. Як ефективно організувати навчальний процес вдома

1. Дотримуватися режиму дня

Дитині дуже важко буде повертатися до навчальних буднів, якщо зараз її графік сильно зсунеться. Тож бажано продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і гуляти в один і той самий час.

2. Скласти розклад занять

Для того, щоб ефективно організувати навчальний процес вдома, потрібно включити навчання в режим дня дитини. Бажано також дотримуватися щодня однакових часових рамок, це допоможе дитині організуватися і розвивати навички тайм-менеджменту. Якщо молодшому школяру важко морально впоратися з певним обсягом роботи, запропонуйте йому намалювати на аркуші кола, які відповідають кількості необхідних завдань, і по черзі розфарбовувати чи закреслювати їх. Виконали одне завдання - і закреслили коло.

3. Організувати робочий простір

На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб дитина могла зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити її комфортним та зручним робочим місцем. Адже навчання на дивані або лежачи в ліжку, буде сприяти відволіканню і шкодити здоров'ю дитини. Тому виберіть окремий куточок у будинку та обладнайте його. Кімната, в якій дитина буде займатися навчальною діяльністю, має добре вентилюватися, щоб школяр міг дихати чистим повітрям, а не пилом, який накопичується за цілий день в погано вентильованому приміщенні.

4. Усунути фактори, що можуть відволікати дитину

Середовище, що не відволікає увагу, дозволить школярам навчатися ефективно та допоможе почуватися більш спокійно. Тож під час виконання завдань дитиною намагайтеся забезпечити відсутність сторонніх шумів - вимкніть сповіщення мобільного телефону, комп'ютера, телевізор та радіо, голосно не розмовляйте. Якщо у вас є малюк, намагайтеся підлаштувати час для навчання в тиху годину (коли він спить). Певна фонова музика може допомогти дитині налаштуватися на навчання, але важливо, щоб вона не була занадто голосною і не стала відволіканням.

5. Робити регулярні перерви

Під час виконання завдань важливо робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивання склянки вод, щоб розім'яти руки та ноги (танці, заняття спортом), уникнути перенапруження очей від комп'ютерного монітору та залишатися сконцентрованим.

Навчання невеликими блоками дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. А фізична активність покращує кровообіг, активізує фізіологічні процеси, що сприяють сприйняттю, відтворенню й опрацюванню інформації. Крім фізичних вправ, дитина може під час перерви зайнятися справами по дому (скласти іграшки, погодувати риб тощо) чи погратися. Але дуже важливо, щоб під час відпочинку дитина уникала перебування перед монітором (не гортала стрічку новин у соціальних мережах, не переглядала відео та не грала в комп'ютерні ігри), щоб її оченята могли повноцінно відпочити.

6. Мотивувати дитину до успіху

Мотивація може бути різною - зовнішньою (заохочення, як-то дозвіл погратися на комп'ютері, купити іграшку тощо) та внутрішньою - власне пізнавальний інтерес дитини (який підвищується від підтримання допитливості дитини, похвали за її досягнення тощо). Звісно, ви можете поєднувати обидва види мотивації, але більш ефективним для дитини буде вироблення саме внутрішньої. Пам'ятайте: ваші заохочення та уважність показують дитині, що ви пишаєтесь її роботою і її зусилля не залишаються непоміченими.

7. Залучатися до процесу навчання

Залишайтеся причетними до дистанційного навчання вашої дитини, допоможіть їй скласти графік, розібратися з цілями та курсами, налагодити режим дня. Молодші школярі, крім того, на початку онлайн-навчання потребують значної допомоги від дорослих. Батькам, можливо, буде потрібно допомогти дитині увімкнути пристрій, увійти в додаток, прочитати інструкції, натиснути в потрібному місці, ввести відповіді тощо. Однак пам'ятайте: чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. З сьомого-восьмого класу варто підключатися до його занять лише за потреби. Підлітки цілком здатні самостійно опановувати матеріал, здавати тести та організовувати своє навчання. Тож створіть дитині такі умови, в яких вона буде відчувати свою відповідальність за навчання. При цьому цікавтеся її успіхами, враженнями від онлайн-навчання, попросіть ділитися труднощами, підтримуйте свого школяра.

Карантин. Як зробити своє дозвілля цікавим та різноманітним

Кiлькiсть переглядiв: 491