Наказ від 01.09.2023 року №258-од "Про організацію профорієнтаційної роботи та призначення відповідального за працевлаштування випускників"
2023-2024 н.р.
Участь учнів 9-х класів у обласному івенті під назвою "IT KickStart", де вони мали можливість поспілкуватися зі спікерами та дізнатися про навчальні заклади міста, які пропонують освіту в галузі ІТ.
Демонстраційний урок від представників Вижницького фахового коледжу мистецтва та дизайну ім. Василя Шкрібляка, на якому продемонстровано найкращі роботи студентів коледжу і ознайомлено із спеціальностями.
Майстер-клас від представників Вашковецького медичного фахового конкурсу з теми "Надання першої домедичної допомоги в умовах воєнного стану".
ЗУСТРІЧ ІЗ ПРЕДСТАВНИКАМИ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ІНСТИТУТУ ДТЕУ ТА БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, ЯКІ РОЗПОВІЛИ ЛІЦЕЇСТАМ ПРО УМОВИ ВСТУПУ, СПЕЦІАЛЬНОСТІ ЯКІ МОЖНА ОТРИМАТИ У ДАНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.
2022-2023 н.р.
В рамках Тижня профорієнтації з учнями 11-го класу була проведена зустріч із старшим інспектором сектору кадрового забезпечення майором поліції Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Лілією Марущинською.
У рамках Тижня профорієнтації Вижницький опорний ліцей імені Юрія Федьковича відвідали викладачі Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка Кузик Василь Васильович та Руснак Олеся Дмитрівна.
Прокурор Ювенальної Вижницької окружної прокуратури Оксана Бойко провела просвітницьку годину з учнями 10-х класів. Говорили про захист прав дітей, безпечну поведінку в мережі «Інтернет», протидію булінгу та різним формам насильства, а також як не стати жертвою шахрайства вчиненого з використанням електронно-обчислювальної техніки.
2021-2022 н.р.
В рамках профорієнтаційної роботи випускники нашого ліцею відвідали Вижницький районний суд. Учні ознайомилися із професіями: судді, прокурора, адвоката. Мали можливість поспілкуватися із суддею районного суду Кириляк Антоніною Юріївною та спікером районного суду Кибичем Іваном Адамовичем. Живе спілкування з представниками правосуддя справило неабияке враження на учнів, відкрило їм двері до вибору найпрестижніших професій сьогодення.
З метою формування погляду на вибір майбутньої професії, учні 10 класу відвідали Вижницьку районну філію Чернівецького обласного центру зайнятості. Зустріч відбулась з директором центру Никифоряком Ю.П. та провідними спеціалістами, які розповіли про послуги, що надає центр, стан ринку праці, актуальні вакансії та особливості працевлаштування в сучасних умовах. Кожен учень мав змогу взяти участь в дискусії та анкетуванні щодо визначення своєї майбутньої професії.
Проблема професійного самовизначення школярів та профільного навчання у школі наразі надзвичайно актуальна. Одним з найважливіших завдань, яке ставить перед собою сучасна молодь, є пошук і знаходження певної професії, профілю, які дадуть можливість не тільки забезпечити себе і майбутню сім’ю матеріально, але й отримувати задоволення від улюбленої справи.
Чинники, які необхідно враховувати під час виявлення професійних здібностей:
· по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву;
· другим чинником є недостатній рівень самосвідомості підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка;
· третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).
Знизити негативний вплив цих чинників можна тільки шляхом цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення, яке варто розпочинати ще в початковій школі, як це робиться в багатьох країнах.
Профорієнтація — це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.
Цілі профорієнтації:
· надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;
· вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.
Завдання профорієнтації:
· одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;
· забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;
· додаткова підтримка деяких груп школярів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;
· вироблення гнучкої системи кооперації старшої школи з установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.
Складові діяльності із профорієнтації:
· розробка класних годин, рольових ігор;
· тренінгові заняття з учнями;
· елективні курси.
Аспекти системи профорієнтації:
· соціальний;
· економічний;
· психолого-педагогічний;
· медико-фізіологічний.
Соціальний аспектполягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.
Економічний аспект— це процес керування вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства та можливостей особистості (вивчення ринку праці).
Психологічний аспектполягає у вивченні структури особистості, формуванні професійної спрямованості (здатності до усвідомленого вибору); педагогічний – пов’язаний із формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.
Медико-фізіологічний аспект передбачає такі основні завдання, як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.
Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в школі:
1–4 класи:формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильній практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;
5–7 класи:розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального досвіду й інтересу до професійної діяльності; формування уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних спроб, які дозволяють їм співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуває професійна діяльність до людини;
8–9 класи:уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, що відповідає інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;
0–11 класи:навчання дій із самопідготовки та саморозвитку; формування професійних якостей в обраному виді праці; корекція професійних планів, оцінювання готовності до обраної діяльності.
Критерії ефективності профорієнтаційної роботи
Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є насамперед:
· достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії школяр не зможе зробити обґрунтованого вибору. Показником достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;
· потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії – це активність, яку самостійно проявляє школяр, з одержання необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання (не обов’язково реалізоване, але виявлене) випробувати свої сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
· упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване ставлення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей учнів 8–11 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі професії;
· ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може надати школяру досить повну й адекватну інформацію про його професійно важливі якості.
· наявність в учня професійно обґрунтованого плану.
Рекомендації для класних керівників із професійної орієнтації учнів
Основні завдання для класних керівників із професійної орієнтації й консультації учнів:
1. Глибоко й всебічно виявляти, вивчати і формувати професійні інтереси та здібності кожного учня класу, узагальнювати дані з цих питань, надані вчителями-предметниками, і робити власні висновки та пропозиції.
2. Організовувати і проводити консультації учнів із питань вибору професії.
3. Завести необхідну документацію й систематично накопичувати матеріали, пов’язані з формуванням особистості учнів і вибором професії.
4. У планування виховної роботи класу внести такі заходи:
-вивчення інтересів, схильностей і здібностей учнів шляхом спостереження, експериментування, анкетування й інших методик;
-індивідуальна співбесіда з батьками учнів (де працюють батьки, як вони відгукуються про свою професію, чи знають про улюблені заняття своїх дітей, їхні інтереси та схильності, як діти ставляться до виконання обов’язків по дому тощо).